Поточна аналітика

Влада намагається протягнути бюджет довгострокової деградації України

Замість фінансування освіти та медицини, забезпечення справедливого судочинства, а також підтримки громад, пріоритетом у бюджеті стали поліція, ОГПУ та дерибан коштів Укравтодором.

Наприклад, освітня субвенція місцевим бюджетам у 2023 році запланована на 12,6 млрд грн меншою, аніж у 2021 і на 20,5 млрд грн меншою, аніж у 2022-ому. Загалом же видатки на освіту зменшаться із 162 млрд грн у 2022-ому та 153,5 млрд грн у 2021-ому до 142,2 млрд грн у 2023-ому.

Тобто на тлі інфляції, яку за 2022-2023 році влада навіть офіційно прогнозує на рівні понад 70% порівняно із 2021 роком, видатки на освіту у 2023 році закладаються на 7,4% меншими, аніж були 2021-го. А на освітню субвенцію місцевим бюджетам (з якої і фінансується масова середня освіта) – взагалі на 19% менше, аніж 2022-го та на 12,6% менше, аніж навіть у 2021-ому році.

Це означатиме зменшення реального фінансування освіти порівняно із 2021 роком майже у 2 рази (!). Якщо ми позбавляємо майбутнє покоління українців якісної освіти, то за що ми воюємо?

Навіть на охорону здоров’я в умовах, яка в умовах війни зазнає незрівнянно більшого навантаження, у Зеленського вирішили зменшити видатки порівняно із 2022 роком більш як на 10% або 20,3 млрд грн (із 196,8 до 176,5 млрд грн). Понад те, вони будуть навіть на 0,2 млрд грн меншими, аніж у 2021-ому. І це при очікуваній інфляції принаймні у 30% у 2023 році та понад 70% сукупно за 2022-2023 роки.

При цьому, якщо не викликає сумнівів необхідність збільшення видатків в умовах війни на Нацгвардію чи Державну прикордонну службу, то постає питання щодо необхідності різкого збільшення видатків на Нацполіцію чи Державну міграційну службу.

  • На Національну поліцію видатки закладаються на 74% або на 19,1 млрд грн (із 39,5 до 68,6 млрд грн) більшими, аніж у 2021-ому році. На Державну міграційну службу – збільшуються на 40% із (або на 1,33 млрд грн – із 3,07 до 4,3 млрд).

Так само значно збільшуються й видатки на ОГПУ, які у 2023 році заплановано на 26% (2,76 млрд грн) більшими, аніж фактично було профінансовано у 2021 році.

При цьому на забезпечення судочинства (Державну судову адміністрацію) вони навпаки зменшуються на 6,2% або 1,08 млрд грн. Це як найкраще свідчить, що владу цікавить не так справедливе судочинство, як задоволений репресивний апарат, готовий виконувати завдання із тиску на опозицію.

Більш як удвічі збільшуються видатки за статтею розвиток автомагістралей та реформа дорожнього руху (з 5,2 млрд грн у 2021-ому до 11,4 млрд грн), а також до 18 млрд грн збільшуються видатки на обслуговування боргів Укравтодору. Які в умовах війни взагалі б то мали бути реструктуризовані.