Математика – це, імовірно, не найсильніша риса представників діючої української влади.
З одного боку, новоспечена прем’єр-міністр України Юлія Свириденко у проекті Програми дій уряду серед завдань визначила отримання Україною 37 млрд. доларів зовнішньої допомоги у 2026 р. При цьому на презентації цієї ж програми міністр фінансів її уряду Сергій Марченко оцінив потребу у зовнішньому фінансуванні на наступний рік у 45 млрд. доларів (з яких близько 35 млрд. є підтвердженими зобов’язаннями партнерів).
Трохи раніше, наприкінці липня 2025 р., голова Нацбанку Андрій Пишний пояснював, що наступного року необхідно буде отримати 35 млрд. доларів іноземної допомоги (з яких лише 22 млрд. є підтвердженими). А екс-прем’єр і теперішній міністр оборони Денис Шмигаль минулого місяця оцінював ці потреби у понад 40 млрд. доларів.
Щоправда, ще одна заява Дениса Шмигаля наприкінці липня 2025 р. взагалі межувала з лімітами фінансової фантастики: “У 2026 році Україні знадобиться щонайменше $120 млрд на оборону, з яких половину планується залучити за допомогою країн-партнерів”.
Тут відразу два питання викликають подив: по-перше, 120 млрд. грн. – це майже 5 трлн. грн. за діючим курсом. Нагадаємо, зараз доходи держбюджету 2025 р. складають 2,47 трлн. грн., видатки – 4,33 трлн. Тобто заявлена сума – це більше, ніж весь державний бюджет України на цей рік.
По-друге, половина, яку планується залучити від партнерів – це орієнтовно 60 млрд. доларів. Це мало реалістична сума.
Утім, Володимир Зеленський наприкінці липня 2025 р. давав ще вищу суму потреби зовнішнього фінансування (щоправда, не уточнював строки): «Україні потрібно закрити дефіцит 40 млрд. доларів на рік. Українське виробництво дронів на сьогодні потребує, щоб ми нормально працювали, 25 млрд. на рік. Ракети, дрони, РЕБи, цей напрям – 25 млрд. Це вже 65 млрд. доларів, якщо все це закривати».
Тож, цифри у підрахунках представників влади «гуляють» між 35 і 65 млрд. доларів.
«Похибка» у 30 млрд. доларів або понад 1,2 трлн. грн. Причому усі згадані заяви представниками влади було зроблено за останні 1,5 місяці.
45 млрд. доларів, про які говорить С.Марченко, в принципі, співвідносяться із теперішнім дефіцитом державного бюджету України на 2025 р. (у т.ч. з урахуванням змін від 31.07.2025 р.), який склав 1,89 трлн. грн. або близько 45,7 млрд. доларів.
Звичайно, є ще і інші механізми фінансування дефіциту держбюджету – передовсім, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і приватизація.
Приватизація за минулий рік дала 9,9 млрд. грн. держбюджету – що, насправді, не так і погано в умовах війни. Але ця сума з потребами України в умовах війни просто не співмірна.
За даними Національного банку України, протягом І півріччя 2025 р. було залучено від продажу та обміну облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на аукціонах 194,79 млрд грн, 647,8 млн доларів та 393,8 млн євро. Утім, за цей же період, було спрямовано на погашення за ОВДП 190,84 млрд. грн., 952,8 млн доларів та 475,7 млн євро.
Тобто загальним підсумком за І півріччя 2025 р. уряд витратив на погашення ОВДП на 12,8 млрд. грн. (в еквіваленті) більше, ніж залучив.
Продовжуючи свої математичні вправи і поки що зупинивши спроби взагалі зірвати фінансування наших західних партнерів (через наступ на антикорупційні органи і попередні спроби блокування призначення глави Бюро економічної безпеки), влада продовжує сподіватися, зокрема, розпочати вже у серпні переговори щодо нової програми кредитування МВФ. Хоча, як визнає С.Марченко, шанси на це не дуже високі.