В Україні триває глибока демографічна та трудова криза: через війну країна втратила до 40% працездатного населення, а дефіцит кадрів у компаніях сягнув 15%.
Уряд натомість обмежився декларативною “стратегією до 2040 року“, яка не дає відповідей на виклики сьогодення. Проблема посилюється старінням населення, виїздом мільйонів громадян і відсутністю дієвої програми повернення людей та стимулювання зайнятості. Ринок праці руйнується, а влада обмежується словами, замість термінових дій.
Україна опинилася у ситуації, коли ринок праці стрімко втрачає ресурс, необхідний для економічного відновлення. Уряд і президентська більшість роками ігнорували проблему трудової міграції, не створюючи реальних стимулів для людей залишатись у країні чи повертатись з-за кордону. Тепер, коли вже втрачено майже половину працездатного населення, вони нарешті заговорили про демографічну стратегію – але лише як на папері, без чітких кроків, бюджетного ресурсу і термінових механізмів.
Влада не запропонувала жодної програми, яка б реально повертала українців додому, забезпечувала перекваліфікацію, створювала стимули для роботодавців і гарантії для тих, хто готовий працювати. А замість підтримки критично важливих професій – спостерігаємо хаос, точкові ініціативи та звичне перекладання відповідальності на бізнес.
Влада мала б діяти рішуче й оперативно – але цього не відбувається. Держава не вміє використовувати потенціал навіть тих, хто залишився: немає державних програм масової перекваліфікації, модернізації системи профосвіти чи залучення ветеранів і людей з інвалідністю до роботи на гідних умовах. Показовим є й те, що багато зусиль спрямовані не на створення нових робочих місць, а на піар у соціальних мережах.