Після розгубленого мовчання упродовж кількох днів по публікаціях нової інформації про корупцію в оточенні Володимира Зеленського (яка цього разу зачепила і безпосередньо його, і Єрмака, і дала нове уявлення про глибину ураження корупцією і кумівством його оточення) – влада заходилась «нейтралізовувати скандал».
За своїми старими лекалами і методичками.
Перше – брешучи, наче весь скандал влаштований для «шкоди найкращому в світі виробнику ракет і дронів» Fire Point.
Але вся шуміха навколо «кращого за американське виробництво ракет», «прорив на ринок озброєнь» та навіть «заздрість Заходу», до чого договорився штатний пропагандист Зеленського Вова Петров – виявилася дутою:
- Дрони FP1, FP2 виробництва FirePoint може, і непогані – але, по-перше, існує чимало аналогів. Уже не кажучи про те, що ціна у 55 тис доларів перевищує навіть ціну російського «шахеда» (35 тис). Зрештою, заливши будь-якого виробника грошима, як влада зробила з FirePoint, можна було б отримати дрон як масовий і загалом нескладний у виконанні продукт.
- Стогін про «провалений панєвропейський проект протиракетного захисту «Фрея»» не витримує перевірки на фактаж. Про цей «мегапроект» повідомляють… самі ж блогери, які кинулися на захист FirePoint. З погодженими і тим більше запущеними в серію проектами воно так не працює. Тут або просто брехня про неіснуючий проект – або міндічі наобіцяли партнерам якийсь «мільйон гігаватт дерев», зірвали, і намагаються все спихнути на НАБУ та розголос.
- Ну і найголовніше. Міф про «передові ракети, краще за американські» також не витримує перевірки фактами. Адепти влади розповідають, що ракету начебто «використовують уже півроку». Зеленський сказав, що вона … «працює в парі з «Нептуном»». Схоже, праця виглядає так: «Нептун» вражає, «Фламінго» літає. Дослідження відкритих джерел дозоляють говорити про влучення «у об’єкт» лише … двох виробів. 6 загалом «долетіли». При 23 пусках… Знов-таки, постає питання, чому не підтримуються і не розвиваються існуючі програми – «Нептун», «Грім», «Сапсан» та інші…
- Розмови про «балістику» не мають сенсу доти, доки цей проект з віртуального не перейде у практичну площину. Тим більше він не може вважатися «конкурентом» існуючим зразкам. До речі, влада обрала дуже небезпечний шлях: з одного боку, випрошувати у союзників ресурси, а з іншого – огульно звинувачувати їх у «знищенні конкурентів». Видно, що «мислити стратегічно» «у Зеленського» так і не навчились.
До того ж, скандал не обмежується і не вичерпується FirePoint.
А корупція в енергетиці? А Сенс-Єрмак-банк? А виплати депутатам? А інші оборудки в оборонці? А призначення чи непризначення міністрів на догоду своїм бізнес-партнерам?..
Саме тому спроба звести все до «боротьби за FirePoint» – лише одна із стратегій влади в бажанні уникнути відповідальності за корупцію.
Інша – відволікання уваги. Ще на самому початку травня від Зеленського залунали обіцянки, яких він раніше намагався не давати: і щодо підвищення виплат військовим, і навіть строків служби. Однак поки це – лише обіцянки.
- Тут головне, щоб переляк не пройшов – а то ж забудуть. А ще ж забезпечення армії налагоджувати і євроінтеграцію забезпечувати.
- Чули уже і про мільярд дерев, і про тисячі ракет (до речі), і мільярд гігаватт… Про є-бабусі і є-баки…
- Яка конкретика? Контракти – це добре, а що з мобілізованими? Як компенсуватимуться роки служби? Яка винагорода за самовіддану бойову роботу упродовж років?..
А крім обіцянок, Зеленський продовжив репресії. Продовжує використовувати санкційний механізм як «зброю», як хвалився іншій штатній пропагандистці, Наталі Мосейчук.
- Санкції проти Богдана – безвідносно до об’єкта – є доказом сваволі, некомпетентності та нерозуміння самої суті механізму санкцій. До речі, це підриває його використання проти росіян. Але Зеленському байдуже. Таке враження, що санкції намірено абсурдні (Богдану заборонені правочини, він не може заходити в порти цивільними і військовими судами…) – що лише підкреслює їхній маніпулятивний і репресивний характер.
- Тим часом, засідання суду по «санкціях» проти Порошенка призначено аж … на 30 червня. Тож продовжується логіка: вчора – Порошенко, політичний опонент. Сьогодні – колишні соратники, які прогнівили підозрою в тому, що могли бути причетними до витоку «плівок Міндіча». Завтра – будь-хто, на кого вкаже перст «найвеличнішого лідера»…
Утім, крутійство може дорого коштувати крутіям. З тим, як розвиваються події, за два місяці багато що може змінитись.
Усі ці порухи лише показують, що набір засобів захисту у влади обмежений. Ще у грудні 2025 лише 19% вірили, що Зеленський непричетний до корупції Міндіча. 29% вважали, що Зеленський принаймні знав про корупцію в своєму оточенні (тобто, був «у темі»), а 39% – є частиною цієї корупції («в долі»). Нові викриття, де Зеленський згадується особисто як набувач «благ» у кооперативі «Династія», відповідно, змінить це співвідношення.
Владі доведеться дати відповіді на питання суспільства, вичистити корупцію. Однак сама не впорається – бо не буває союзів бджіл проти меду.
Щоб репутація України більше не страждала від викриття правди про правлячу «Династію» – то цю династію треба від влади усунути. Відповідно до Конституції. І хай кожен робить своє. Президент – очолює ставку, коаліція єдності в парламенті – приймає закони, професійний уряд – реалізовує програму дій. Тоді і оборонні проекти можна буде втілити в житті, а не на екрані.