Поточна аналітика

Влада продовжує «аукціони нечуваної щедрості» – без звіту за результати

Хоча український держбюджет «тріщить» від дефіциту у близько 20% ВВП, незважаючи на те, що половину доходів бюджету забезпечують наші зовнішні партнери, але тим не менш, влада продовжує проводити «аукціони нечуваної щедрості» – з роздачі грошей.

Уряд анонсував нову соціальну програму «Тепла зима» на 4,3 млрд. грн. Проект відповідної урядової постанови вже підготовлено.

Йдеться про одноразову виплату 6500 грн. на проходження зимового періоду 2025-2026 рр. На відміну від минулого року, цього разу кошти видаватимуть не всім бажаючим, але лише окремим категоріям.

Передовсім, виплата розрахована на  дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, дітей з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, дітей з малозабезпечених сімей, дітей та осіб з інвалідністю I групи з числа внутрішньо переміщених осіб, а також одиноких пенсіонерів.

Виходячи з планів уряду, кошти до кінця року має отримати понад 660 тис. осіб. Найбільше отримувачів цієї допомоги – це діти з малозабезпечених родин (335,9 тис.) та діти з родин внутрішньо переміщених осіб (252,9 тис.).

Але тут є низка проблем.

По-перше, з точки зору ефективності державної соціальної політики було б правильно постійно вивчати ефективність таких програм – скільки людей скористалися, на що саме було використано ці кошти, який ефект – з точки зору соціальної підтримки та і економіки також – мали виплати по відповідних програмах.

От, наприклад, 1000 грн. минулорічної «Зимової є-підтримки» отримали 14,4 млн. українців. Тобто було витрачено близько 14,4 млрд. грн. Хоча було обумовлено, що ці кошти можна витратити лише на оплату ЖКГ-послуг, ліки, або задонатити на благодійність чи підтримку ЗСУ, в принципі, не було великою проблемою витратити ці кошти на щось інше. І дійсно, навіть за даними уряду, наприклад, 1,9 млрд. грн. з цієї суми було витрачено населенням на мобільний зв’язок, ще 443 млн. грн. – на заклади харчування, 234 млн. – на комп’ютерні мережі та інформаційні послуги, 80 млн. – на кіно і театри.

Хоча з самого початку ця виплата задумувалася, як допомога українцям з оплати за тепло в домівках під час війни, але лише 57% від витраченої суми пішло на житлово-комунальні послуги. Але при цьому, за даними Держстату, станом на 1 липня 2025 р. загальний борг за житлово-комунальні послуги в Україні склав 106,6 млрд. грн. За час війни загальна сума боргу зросла на 25,3 млрд. грн. або приблизно на 31%. Найбільші обсяги ЖКГ-боргу припадають на постачання тепла і гарячої води (35,2 млрд. грн. або 33% боргу), а також постачання і розподіл газу (32,3 млрд. грн. або 30%).

По-друге, було б морально правильно, якби влада донесла до свої «слуг», що треба бути трохи скромнішими і при своїх мільйонних доходах хоча б не брати ці тисячі гривень соціальної допомоги від держави.

Бо, на жаль, вже було кілька випадків, коли виплати від держави – зокрема, через є-підтримку отримували топ-чиновники, народні депутати. Наприклад, Тетяна Бережна, яку наступного тижня будуть обирати на посаду віце-прем’єра з гуманітарної політики і міністра культури у 2022 р., не посоромилася отримати через «є-підтримку» 6500 грн. Стільки ж отримав тоді і її цивільний чоловік. При тому, що Бережна вже тоді була заступником міністра економіки, а її цивільний чоловік отримав від підприємницької діяльності 1,4 млн. грн.

Інший приклад: народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Любота – до депутатства очолював велике будівельне підприємство у Куп’янську, його батько очолював Куп’янську РДА (а під час війни співпрацював з окупантами) – у 2020 р. також не посоромився взяти гроші з є-підтримки – він особисто 8 тис. грн., а його дружина якимось чином взагалі отримала звідти 50 тис. грн.