У серпні на потреби Міноборони з бюджету було виділено лише 111,7 млрд грн. І хоч шляхом різкого заниження планового фінансування ( до 66,4 млрд грн) формально видатки на відомство було знову навіть перевиконано, насправді фінансування потреб оборони продовжило погіршуватися.
Адже якщо у травні видатки на Міноборони склали 138,3 млрд грн, у червні – 115,8 млрд грн, у липні – 121,3 млрд грн, то у серпні лише 111,7 млрд грн. І це при тому, що триває поповнення ЗСУ новими військовими, а потреби в техніці та озброєннях лише зростають.
Найбільш обвальним виявилося зменшення фактичних видатків на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання. Із 48,1 млрд грн у травні до 29,1 млрд грн у червні, 32,4 млрд грн у липні та всього 21,8 млрд грн – у серпні.
Замість нарощувати постачання війська необхідною зброєю, у Зеленського навпаки зменшують фактично щомісяця обсяги видатків на неї.
І таке ставлення до Сил оборони в умовах війни – це не виняток в окремий місяць, систематична проблема.
Скажімо, за перше півріччя 2024 року план фінансування потреб Міноборони було виконано лише в одному місяці – у березні.
В усі інші 5 місяців спостерігалося недофінансування передбачених видатків. Причому з часом проблема лише поглиблювалася.
У лютому було профінансовано 123,3 млрд грн при плані 135,1 млрд грн. У березні обсяг фактичних видатків перевищив планові за рахунок зниження останніх (131,5 млрд грн при плані 118,1 млрд грн).
У другому кварталі ситуація лише погіршувалася. У квітні 2024 року на потреби Міноборони було спрямовано лише 111,5 млрд грн при плані на місяць – 115,6 млрд грн. У травні було профінансовано лише 138,3 млрд грн при плані 147,7 млрд грн.
А в червні обсяг недофінансування перевищив 26 млрд грн. При плановому показнику в 141,9 млрд грн фактично потреби Міноборони у воюючій країні було профінансовані лише на 115,8 млрд грн.
У результаті загалом за перше півріччя накопичилося понад 92 млрд грн розриву між запланованими та фактично здійсненними видатками на Міноборони.
Проте з другого півріччя відбулося виразне погіршення ситуації при формальному навіть перевиконання запланованих асигнувань.
Якщо у травні видатки на Міноборони склали 138,3 млрд грн при плані 147,7 млрд грн, у червні 115,8 млрд грн при плані 141,9 млрд грн, то у липні за рахунок різкого зменшення плану видатків до 109,4 млрд грн фактичні видатки у 121,3 млрд грн дозволили прозвітувати про позірне «перевиконання плану» .
Тоді як фактично виділена сума виявилася значно меншою від травня та співставною із червнем.
Стрімко зменшувалися видатки на утримання ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо) з 87,5 млрд грн у травні до 84 млрд грн у червні та 75,6 млрд грн у липні.
На тлі збільшення кількості мобілізованих, необхідності здійснювати виплати пораненим та родинам загиблих героїв таке зменшення фактичних видатків під прикриттям «скоригованих планів» не може відбуватися інакше як шляхом фактичної невиплати частини грошового забезпечення, погіршення матеріально-технічного забезпечення та провалу держоборонзамовлення.
А це позбавляє захисників України усього не обхідного для перемоги над ворогом.