Ще у квітні 2025 р. глава Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев обіцяв, що до кінця роботи Верховної Ради цього скликання немає жодних шансів на скасування банківської таємниці в Україні (проти її скасування чи послаблення також виступав Нацбанк України).
Гетманцев натякав, що, мовляв, ані він, ані його комітет цього не допустять.
На жаль, допустили. 3 липня 2025 р. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики (18 з 30 членів комітету) підтримав законопроект №13233.
Цей урядовий законопроект (КМУ схвалив його наприкінці квітня 2025 р.) передбачає створення реєстру рахунків і індивідуальних банківський сейфів громадян України.
На даний момент передбачається, що даний реєстр вестиме Державна податкова служба. Хоча обіцяють, що після підтримки законопроекту у 1ому читанні і в рамках доопрацювання до 2го – цю функцію передадуть Міністерству фінансів.
Також передбачається, що доступ до реєстру матимуть сама ДПС, правоохоронні органи, НАЗК, Держфінмоніторинг та АРМА.
Так, на даний момент, не передбачено, що до реєстру вноситиметься інформація про розміри залишку на рахунках, а також вміст сейфів.
Але, по-перше, це був би цілком логічний наступний крок влади на основі даного законопроекту. І, по-друге, представники уряду цього навіть не скривають. Так, заступник міністра фінансів Денис Улютін на засіданні податкового комітету напряму підтвердив такі плани.
«Так, ми ведемо дискусію з Національним банком щодо доступу до банківської таємниці. Це складна дискусія. В Національній стратегії доходів записано, що ми маємо до цього прийти і це у будь-якому випадку буде. Але якщо б ми вивели весь закон з усіма речами, які ми вважаємо за потрібне зараз, то цей закон би навіть до Комітету не дійшов, він би навіть з Кабміну не вийшов” – зізнався заступник міністра фінансів.
Дійсно, і Національна стратегія доходів, і нещодавно схвалена урядом бюджетна декларація передбачають явне розширення доступу податківців до банківської таємниці.
Нагадаємо, раніше ми вже пояснювали, що основна проблема в тому, що державний орган, який отримає доступ до конфіденційних банківських даних мільйонів українців – Державна податкова служба – має дуже неоднозначну репутацію.
І є ризик, що ДПС і загалом теперішня українська влада зможуть використовувати отриману інформацію у власних корисливих інтересах – починаючи від тиску на політичних опонентів і закінчуючи продажем отриманої інформацію про рахунки українців через даркнет. Тому питання відповідальності чиновників за розголошення отриманої інформації має бути врегульовано надзвичайно жорстко.
І що ще викликає навіть не пересторогу, а певну огиду – це те, що ДПС та Мінфін намагаються реалізувати свої корпоративні (може й навіть особисті) інтереси під лозунгом євроінтеграції (мовляв, мета – приєднати Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Вважаємо, що такі маніпуляції влади несуть ризик дискредитації самої ідеї європейського напрямку розвитку України в українському суспільстві.
У своєму висновку щодо тексту законопроекту до І читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради зазначає, що законопроект не повністю відповідає профільним директивам Європейського Союзу і, загалом було б коректно змінити назву законопроекту, прибравши з неї згадку про приєднання України до SEPA.