Українське овочівництво переживає критичний дефіцит робітників – до 40% у порівнянні з довоєнним періодом. Через нестачу робочої сили зменшуються площі обробітку, гинуть врожаї, що напряму б’є по продовольчій безпеці. При цьому в країні є значний кадровий резерв – майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, але влада не створила умов для їхнього працевлаштування. Відсутність програм адаптації, навчання, транспорту та інформування фактично зводить нанівець можливості використати цей ресурс.
Цей випадок є ще одним доказом повної відсутності стратегічної політики зайнятості з боку президента, уряду та монобільшості. У час війни, коли кожна тонна врожаю критично важлива, влада допустила ситуацію, коли фермери не мають людей для збирання врожаю, а мільйони внутрішньо переміщених громадян залишаються без роботи і без підтримки. Це — подвійна втрата для держави, яка несе прямі економічні збитки та втрачає довіру людей.
Монобільшість і уряд вкотре обмежилися лише розмовами про “програми підтримки”, але реальних рішень не ухвалили. Вони не створили гнучких механізмів працевлаштування ВПО в агросекторі, не запровадили державного замовлення на навчання чи перекваліфікацію, не подбали навіть про елементарне – транспортну логістику для тих, хто готовий працювати. Це яскравий приклад імітації реформ, коли на папері все виглядає красиво, а на практиці – хаос і бездіяльність.
Натомість влада продовжує витрачати бюджетні кошти на піар-проєкти, зміну назв міністерств та бюрократичні структури, тоді як елементарні проблеми залишаються нерозв’язаними. Саме зараз потрібні конкретні й швидкі рішення, адже мова йде не лише про зайнятість, а й про продовольчу безпеку країни.
Держава має терміново розробити і запровадити програми сезонної та постійної зайнятості для ВПО, створити механізми компенсацій роботодавцям за їхнє навчання та організувати транспортну підтримку для довезення працівників. Крім того, потрібне прозоре інформування і єдиний онлайн-ресурс, який би зводив роботодавців і переселенців напряму.