Прогноз Офісу міграційної політики щодо масового відтоку українців на заробітки — тривожний сигнал для всієї держави. У найближчі два роки країна може втратити сотні тисяч працездатних людей, що поставить під сумнів відновлення економіки та інфраструктури. Влада мала роками готувати стратегію утримання робочої сили, створювати гідні умови праці та підтримки бізнесу, але цього не зроблено. Натомість ми чуємо лише звіти та обіцянки без реальних кроків.
Ситуація з масовою трудовою міграцією — це не лише економічна проблема, а й вирок політиці влади. Президент, уряд і парламентська більшість обмежилися піаром замість того, щоб запропонувати людям умови, за яких вони хотіли б залишатися в Україні. Люди виїжджають не через брак патріотизму, а через відсутність роботи з достойною оплатою, захищеними правами та перспективами для сімей.
Замість комплексної програми утримання кадрів, ми бачимо хаотичні дії. Не створено умов для відновлення малого й середнього бізнесу, який є головним роботодавцем. Немає реальної програми перекваліфікації та підтримки робітничих професій. Парламентська більшість навіть не пропонує законодавчих рішень, які могли б мотивувати підприємців відновлювати виробництво в Україні, а не закривати його чи переносити за кордон.
У час війни влада мала б діяти швидко і рішуче: податкові стимули для бізнесу, доступні кредити, програми повернення та працевлаштування ветеранів, інвестиції в професійно-технічну освіту. Це ті конкретні кроки, які здатні дати людям роботу вдома і стримати міграційний відтік. Натомість ми бачимо, що уряд лише констатує проблему і перекладає відповідальність на майбутнє.
Щоб відбудова країни не залишилася на папері, треба діяти зараз. Мають бути розроблені цільові програми підтримки робітничих спеціальностей, захист внутрішнього ринку праці, чесний діалог із бізнесом і громадами. Держава має зробити все, аби українці залишалися працювати вдома, а не шукали кращої долі за кордоном. Бо без людей жодні плани відновлення не матимуть сенсу.