Спроби влади підвищити податки часто нагадують танго – спочатку різкий маневр, від якого усі в шоці, потім два кроки назад («ні, нічого не запроваджуємо»), потім за кілька місяців повертаємося до цієї ж ідеї (іноді в дещо м’якшому і трохи менш ідіотському вимірі). І, імовірно, усі ці дивні рухи не є випадковими.
Так було вже і з оподаткуванням посилок, і з оподаткуванням доходів за допомогою цифрових платформ (т.зв. «податок на OLX»), і з планами Національної стратегії доходів трохи задавити спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. І от тепер схожі «танці» відбуваються навколо ідеї запровадження обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для тих фізичних осіб-підприємців (ФОПів), чий річний оборот перевищує 1 млн. грн.
Як заявив народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс, парламент не буде розглядати питання запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців. «Щойно на зустрічі фракції було озвучено, що питання ФОП і ПДВ наразі взагалі не обговорюється і знято з порядку денного. Голосів на це точно немає. І держава буде шукати інші джерела наповнення бюджету», – написав депутат.
Звичайно, не зовсім зрозуміло, чому член Комітету Верховної ради з правової політики коментує податкові питання.
Щоправда, «слуга» Данило Гетманцев теж виступав проти цього кроку: «Бізнес-асоціації виступають за збереження чинної моделі оподаткування для малого бізнесу. (…) Треба не чіпати взагалі спрощенку до кінця війни».
Також він обіцяв, що подібних законопроектів депутати подавати не будуть (утім, цілком імовірно, що такий законопроект може подати уряд).
Те, що у провладних депутатів вистачило розуму не включати в цьому питанні турборежим – це добре. Погано, що не вистачило розуму уряду, по суті, підписатися під цими вимогами у переговорах з МВФ. Тепер з боку Міжнародного валютного фонду цілком імовірно очікувати невдоволення – якщо у них ще були ілюзії щодо довіри до діючої влади, то ці ілюзії будуть явно зменшуватися. А попереду ще затвердження радою директорів МВФ нової програми кредитування EFF на 8,1 млрд. доларів.
Але варто готуватися до того, що до ідеї ПДВ для ФОПів влада ще повернеться – або «під соусом» подальшої співпраці з МВФ та іншими кредиторами, або на фоні необхідності латання дір в держбюджеті наступного року. Спрощена система оподаткування, яку використовує понад 2 млн. українських ФОПів, за цієї влади ще неодноразово потраплятиме під ризик.
Втім, і без цих «проривних ідей» податкове навантаження на частину ФОПів наступного року трохи зросте – через підвищення стандартів мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Наприклад, по 2ій групі спрощеної системи (20% від мінімальної зарплати) єдиний податок зросте з 1600 до 1729,4 грн. на місяць. По 1ій групі (10% від прожиткового мінімуму для працездатних) єдиний податок зросте з 302,8 до 332,8 грн. на місяць. І для усіх груп ФОПів зросте єдиний соціальний внесок (22% від мінімальної зарплати) – з 1760 до 1902,34 грн., а також для перший двох груп зросте військовий збір (10% від мінімальної зарплати) – з 800 до 864,70 грн.