За статистикою Мінекономрозвитку рф, за результатами 2022 р. частка «недружніх» країн в експорті з рф знизилася з 58 до 35%. Дані Федеральної митної служби рф трохи інші, але тенденцію показують ту ж саму: частка «недружніх» до рф країн в російському експорті знизилася на 10%, в імпорті – на 25%. Також продовжується вихід міжнародних компаній і транснаціональних корпорацій з рф. Наприкінці тижня про можливість зупинення діяльності в рф заявила британська Unilever (бренди Lipton, Dove, Rexona, Axe, Domestos, тощо). А німецький Henkel (бренди Fa, Schwarzkopf, Persil, Ceresit, клей «Момент», тощо) заявив, що до кінця березня 2023 р. планує продати свій бізнес в рф.
- Щоправда, британська Unilever свої плани покинути російський ринок висловлює поки що дуже обережно: «Існує ризик того, що операції в росії не зможуть продовжуватися, що призведе до втрати обороту, прибутку і списання активів». Хоча компанія ще з березня 2022 р. призупинила весь імпорт і експорт своєї продукції з рф і до рф (а також нові інвестиції і витрати на рекламу в рф), але тим не менш компанія досі має активів в рф на 900 млн. євро – у т.ч. 4 заводи (понад 3000 працівників) – зокрема, в Санкт-Петербурзі (чай, косметика, побутова хімія), Єкатеринбурзі (косметика), в Омську і в Тульській області (обидва – морозиво).
- Плани німецького Henkel щодо рф більш чіткі – вони планують до кінця І кварталу 2023 р. завершити продаж своїх активів в рф і Білорусі – процес триває з серпня 2022 р. В рф компанія володіє 11 заводами, у 2021 р. обсяг продажів компанії в рф становив близько 1 млрд. євро (приблизно 5% від продажів компанії в світі).
Як повідомляє російський РБК, за даними Мінекономрозвитку рф, частка «недружніх» – тобто переважно західних – країн (це перелік з близько 60 держав) в експорті рф знизилася з 58 до 35%, а «дружніх» і нейтральних – зросла з 42 до 64%. Зокрема, частка Китаю зросла в російському експорті до 20%. Тобто, виходячи з обсягу експорту з рф у 538 млрд. доларів за 11 місяців 2022 р., на «недружні» країни припадало за цей період приблизно 188 млрд. доларів російського експорту. З західних країн тим не менш найбільше наростили експорт за цей період Угорщина (в 2,6 рази за 11 місяців 2022 р. до 10,3 млрд. доларів) і Болгарія (в 2,2 рази – 5,7 млрд. доларів) – по обох в основному закупка російських нафти і нафтопродуктів.
За даними Євростату, щомісячні обсяги експорту з рф до країн ЄС знизилися з 20,8 млрд. доларів у лютому 2022 р. до 13,5 млрд. у листопаді 2022 р., а обсяги імпорту з ЄС до рф – з 7,4 до 5,4 млрд. доларів (лютий до листопаду 2022 р.). Частка рф в імпорті ЄС скоротилася за цей же період з 9,5% до трохи більше 5%, в експорті – з 4% до менше 2%.
Майже по всіх традиційних товарах, які ЄС найбільше імпортував з рф, частка рф суттєво скоротилася (крім нікелю). По вугіллю (за згаданий період) з 45% до близько 13%, по газу з 36 до 18%, по нафті з 25 до 14%, по добривах з 29 до 17%, по залізу і сталі – з 16 до 5%. Лише по нікелю невелике зростання частки рф з 42 до 43%.
Серед західних країн до війни найбільша частка експорту товарів з рф припадала на Нідерланди (у 2021 р. 8,6% всього експорту з рф – 2е місце після Китаю), Німеччину (6%), Велику Британію (4,5%), Італію (3,9%) і США (3,6%). Якою є частка цих країн зараз в експорті рф Росстат не розкриває (на час війні детальні дані по торгівлі засекречено).
По основних «дружніх» і нейтральних країнах найбільші обсяги і найбільший приріст у Китаю (+43%, 114 млрд. доларів), Туреччини (зростання вдвічі, до майже 59 млрд. доларів), Індії (зростання в 4,4 рази до 32,2 млрд. доларів).
Причому показово, що Мінекономрозвитку рф намагається активно розбудовувати інфраструктуру співпраці з нейтральними країнами (їх в Москві нарахували 34). Зокрема, визначено 15 «наскрізних» завдань (по кожному – визначено КРІ) – у т.ч. відкриття кореспондентських рахунків у банках, локалізація російських виробництв, організація нових вантажних морських ліній транспортування, тощо.
Серед планів Мінекономрозвитку рф на цей рік – завершення переговорів про вільну торгівлю з Іраном і Єгиптом, а також початок роботи за цим напрямком з Індією, заміна програм прикордонної співпраці з ЄС на програми з Білоруссю і Казахстаном, а також спроби протидіяти обмеженням на російську продукцію в рамках Світової організації торгівлі.