Поточна аналітика

Всі доходи бюджету-2023 мають по максимуму спрямовуватись на ЗСУ, безпеку і оборону

В умовах повномасштабного вторгнення рф всі доходи у бюджеті наступного року мають бути спрямовані на фінансування сфери безпеки і оборони. Решту видатків доведеться фінансуватися за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень.

Адже лише внутрішні доходи можуть спрямовуватись безпосередньо на потреби оборони – на виплату військовим, підтримку їхніх сімей, на закупівлю зброї і розробку та виготовлення української зброї та боєприпасів.

Необхідність пріоритетного фінансування ЗСУ – це послідовна позиція фракції «Європейської солідарності», яку вона відстоювала увесь час свого існування.

З кінця минулого року, на тлі інформації союзників щодо реальності повномасштабного вторгнення, фракція і персонально Петро Порошенко посилили політичний тиск на моно більшість з вимогою збільшення фінансування сектору безпеки і оборони.

Неодноразово фракція публічно заявляла свою позицію з цього приводу. Але «слуги» готувалися до «шашликів» у травні, а не до війни. Згадаймо, як це було.

У війну Україна входила на коні популізму «Великого крадівництва». У 2021 році на асфальтування було витрачено коштів у 10(!) разів більше, ніж на матеріальне забезпечення армії воюючої країни.

«Європейська Солідарність» ще з листопада вимагала від Зеленського скликати Раду безпеки ООН. Це засідання відбулося в кінці січня 2022 р., але не на вимогу Києва, а на вимогу наших партнерів Сполучених Штатів. І рф на ньому заперечувала свої злочинні наміри… словами Зеленського.

Депутати від «Європейської Солідарності» 24 січня подали законопроект № 6542 про перерозподіл 50 млрд грн у бюджеті на користь Міністерства оборони, що дозволив би збільшити зарплати військових до 40 тис. грн, а видатки на закупівлю озброєння – удвічі.

  • Документ, зокрема, пропонував перерозподілити на армію частину грошей, виділених на утримання автодоріг державного значення (17 з 58 млрд грн), ремонт і утримання автодоріг місцевого значення (10 з 24 млрд грн). При цьому навіть зменшені видатки на автодороги відповідали б рівню 2019 року.
  • Також на оборону пропонувалося віддати 23 млрд грн, наданих Україні у 2021 році від МВФ у межах програми спеціальних прав запозичень. Крім цього, проєкт зобов’язував уряд виділити з резервного фонду Державного бюджету 300 млн грн на потреби організації територіальної оборони. Автори проекту звертали увагу, що виділені бюджетом 2022 р. на потреби Міноборони 133,5 млрд грн становлять лише близько 60% від того, що просило оборонне відомство на 2022 рік.

«Три місяці весь світ б’є на сполох щодо накопичення військ на кордонах України з боку Московії. Три місяці весь світ думає, як допомогти Україні збільшити обороноздатність, надсилаючи зброю, проводячи консолідацію міжнародної солідарності. Це роблять усі, крім української влади», – заявив тоді Порошенко, виступаючи із трибуни Верховної Ради.

Але наприкінці січня 2022 р. лише представники фракції «Слуга Народу» не підтримали цю пропозицію щодо збільшення фінансування армії в умовах можливої агресії росії.

Грошей на захист безпеки України достатньо, а ті, хто стверджує зворотне, займаються популізмом, заявив 31 січня 2022 р. у коментарі каналу «Дом» народний депутат України (фракція «Слуга народу»), член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

  • Цю ж побрехеньку поширювали у публічному просторі керівнику ВРУ та навіть міністр оборони.

Аж раптом, згідно з указом Президента №36/2022 від 1 лютого, уряду було доручено підготувати зміни до бюджету на 2022 рік, аби підняти мінімальне грошове забезпечення військових (10 200 грн), до розміру двох мінімальних зарплат – до 13 000 грн.

  • До цього останній раз грошове забезпечення всім військовослужбовцям підвищувалище у січні 2019 року ,за часів П.Порошенка. Тоді, через підвищення надбавки за особливості проходження служби з 10 до 65%, загальний розмір місячного грошового забезпечення у середньому зріс на 30%.

Того дня лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко під час виступу з трибуни Верховної Ради ще раз закликав збільшити фінансування армії на ділі, а не на словах. Він також зазначив, що бездіяльність парламенту наразі є неприпустимою

  • «Збільшення чисельності – це не “відосик” президента з указом. Це повноваження Верховної Ради. І перед тим, як збільшувати на 100 тисяч, забезпечте грошовим, військовим, харчовим, речовим забезпеченням діючу армію. Поставте 25 тисяч військовому і 50 тисяч тим, хто на фронті. Поставте наш проект бюджету, підтримайте його. Неприпустимою є бездіяльність парламенту», – наголосив Порошенко.

Лише 22 лютого, «монобільшість» проголосувала за включення до порядку денного законопроєкту про виділення додаткових коштів ЗСУ. Але дорогоцінний час було вже втрачено. Проти намагався виступити «слуга» Данило Гетманцев, але його думка, на щастя, не стала вирішальною.

23 лютого 2022 р., напередодні вторгнення, П’ятий президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко під час позачергового засідання Верховної Ради щодо змін до Державного бюджету закликав додатково виділити ще 40 млрд грн для Збройних сил України та територіальної оборони. «Армії нашій дати резерви. Зробити все необхідне, тому що завтра замість доріг треба будувати надовби та протитанкові їжаки», – зазначив Порошенко.

Тож і зараз варто прислухатись до порад «Європейської Солідарності» і спрямувати усі бюджетні можливості на потреби оборони і озброєння України.