Поточна аналітика

Вирішити проблеми після «Овального кабінету»

У міжнародній політиці важить результат. Красота пози цікавить хіба що біографів. А націю цікавить – що буде з усіма нами. І відповідь на це влада дати зобовʼязана.

Повідомлення Зеленського про те, що йому «прикро», як «пройшла зустріч у Білому домі», натякає на намір Банкової повернутися на конструктивний курс із США. Зокрема, щодо припинення війни.

Цитування цього повідомлення Трампом давало надію не порозуміння – але вона поки не справдилась. Допомога не відновилась, бачити Зеленського у Вашингтоні і далі не хочуть, навіть у супроводі європейських лідерів.

Після вельми холодного душу в Лондоні, де європейські союзники чітко висловились за збереження трансатлантичної єдності і – прямо – за необхідність порозумітись із Трампом, особливих варіантів у Банкової і не було.

Тепер дуже важливо, якими будуть для України подальші умови.

Перед 28.02, коментуючи угоду «про угоду про копалини», Трамп сказав поміж іншим (і на це у нас звернули мало уваги, а дарма): «угода дає Україні можливість боротися». Це – посилення переговорної позиції. Говорити про мир, будучи здатним вести війну далі – набагато сильніше, ніж рахувати, на скільки ще вистачить ресурсів.

Тож перше питання – чи зберігається така можливість після повернення української влади за стіл із американською (в якому б форматі це не відбулось).

Друге, повʼязане з цим, питання – а які тепер умови припинення війни обговорюватимуться.

  • Позиція росіян багато разів озвучена і неприйнятна – віддати Крим і 4 області цілком, а «мир» будувати «на основі Стамбульських домовленостей», начебто «парафованих українською делегацією».
  • Спецпредставник США Віткоф віддзеркалив цю позицію – і не ясно, наскільки її поділяють інші представники адміністрації.

Третє – як домогтися, щоб росія не могла напасти знову.

  • Європейці слушно називають «гарантією #1» ЗСУ. Але тут-таки додають про необхідність участі і підтримки США. Зрештою, оголошене сьогодні переозброєння Європи потребуватиме часу – а росія не чекатиме.

І це тільки перші питання, які можна продовжувати і продовжувати. Україна має знайти на них відповіді, достатні для виживання, безпеки і розвитку. Хто їх шукатиме? Єрмак? 5-6 офіс-менеджерів? Може, вони вже достатньо «нашукались»?

Петро Порошенко озвучив ідею призначення спецспредставника для переговорів. І загалом – формування професійного уряду єдності.

Цими днями у постах експертів раз по раз також лунала вимога призначити професіоналів керувати міністерствами, напрямками і галузями.

Зараз – прекрасний час для таких змін. Бо нині – момент вибору: вибратись із кризи, чи знову до неї зануритись. А часу на експерименти і тішення президентського его Україна не має.