Поточна аналітика

Чому Зеленський не проходить тест на щирість

Березень 2021 року стає місяцем випробувань президента Зеленського Америкою. При тому США задають Зеленському питання, на які він досі не відповів і українцям.

Перше питання: чому не сидить олігарх Коломойський?

5 березня 2021 року Держдеп США запроваджує санкції проти Коломойського. На це ми почули лише кволеньке схвалення з боку Зеленського в одному з відосиків, не називаючи імені Коломойського: «Щодо санкцій Сполучених Штатів Америки щодо колишніх власників ПриватБанку. Ми підтримуємо це рішення і працюємо над тим, щоб повернути в Україну кошти, щоб повернути в Україну справедливість». Щоправда, санкції були не проти «колишніх власників Приватбанку», а проти Коломойського на посаді голови ОДА «за підрив демократичних інститутів держави». Але не це важливо. Важливо те, що з часу санкцій США проти Коломойського влада не відкрила жодного кримінального провадження за підрив демократичних інститутів держави (є лише провадження НАБУ по Приватбанку, але це трохи інше).

До речі, дуже цікаві результати дослідження КМІС щодо оцінки санкцій США проти Коломойського, проведеного 10-12 березня: 52% населення позитивно ставиться до того, що США запровадили санкції проти Ігоря Коломойського, негативно 14%. 42% вважають, що Зеленський не втручався у процес оголошення санкцій, 9% вважають, що він сприяв США у оголошенні санкцій, а 7%, що заважав оголошенню санкцій США. Тобто, виборці в Україні також добре розуміють – Зеленський не зацікавлений у санкціях проти Коломойського, інакше думають лише 9%. Зважаючи на рівень підтримки Зеленського (27%), навіть 2/3 прихильників Зеленського знають, що Зеленський не зацікавлений у переслідуванні Коломойського.

13 березня 2021 рокуTheWashingtonPost, одне з найавторитетніших видань, розмістилорезонансну редакційну статтю щодо політики зближення України і США. Констатуючи спад реформ в Україні, TheWashingtonPostвважає, що саме це зірвало 5 мільярдів доларів фінансової допомоги МВФ Україні. TheWashingtonPostрадить В.Зеленському: «український президент повинен продемонструвати більшу готовність боротися. Він повинен провести судові реформи, відновити незалежність Національного банку й відкинути будь-які спроби ослабити НАБУ». І головне – «Він повинен однозначно порвати з паном Коломойським і підтримати проти нього кримінальне обвинувачення».

16 березня 2021 року ще одне впливове видання, «Politіco», чітко вказало у своїй статті «запровадження адміністрацією Байдена візових обмежень на бізнес-магната частково є спробою чинити тиск на Президента України Володимира Зеленського з вимогою притягнути до відповідальності Коломойського та інших олігархів, підозрюваних у «підриві» його уряду. Зеленський, однак, має свої зв’язки з Коломойським. Український Президент – колишній комік, який здобув популярність частково завдяки телеканалам Коломойського. У заяві, опублікованій після оголошення Блінкеном заборони на видачу віз Коломойському, офіс Зеленського заявив: «Україна повинна подолати систему, в якій домінують олігархи». Утім у заяві прізвище Коломойського напряму не прозвучало».

Жодних дій з активізації кримінального переслідування Коломойського ми не бачимо. А для цього підстав більше, ніж потрібно: 1) корупційна діяльність Коломойського під час перебування на посаді голови ДніпроОДА (конфлікт навколо «Укрнафти», захоплення озброєними людьми Коломойського приміщення «Укрнафти»); 2) кримінальний тиск на керівництво Нацбанку, очолюваний В.Гонтарєвою, розслідування замаху на Гонтарєву в Лондоні і спалення будинку Гонтарєвої; 3) погрози екс-голові НБУ Я.Смолію тощо.

Друге питання: чому не сидить російський агент Деркач?

Ще одна «американська історія» в Україні – та, про яку у своєму зверненні вчора говорив Петро Порошенко – історія Деркача. 16 березня 2021 року Офіс Директора національної розвідки ще раз у своїй доповіді згадав «діючого агента» Росії Андрія Деркача. І це не перша згадка.

23 вересня 2020 року, впливове видання Washington Post оприлюднило інформацію про те, що існує секретний звіт (доповідь) ЦРУ – CIA Worldwide Intelligence Review. Як стверджувало видання, документ містить деталі аналізу діяльності українського депутата Андрія Деркача з розповсюдження очорнюючої ​​інформації про Байдена в США через лобістів, Конгрес, ЗМІ та контакти з діячами, близькими до президента. Діяльність Деркача прямо пов’язується з «операціями впливу Росії, спрямованими на приниження екс-віцепрезидента США, підтримку президента США та розпалювання суспільної ворожнечі перед виборами в США в листопаді”. У звіті ЦРУ вказується, що, «ймовірно», «президент Володимир Путін та найвищі російські чиновники знають і, можливо, керують» цими операціями. Тобто, Деркач, згідно, зі звітом ЦРУ, є російським агентом, через якого реалізується російська дезінформація.

Ще перед тим 10 вересня Міністерство фінансів США ввело санкції проти Деркача, стверджуючи, що він “був активним російським агентом більш десяти років, підтримуючи тісні зв’язки з російськими спецслужбами”. Міністр фінансів Стівен Мнучін 10 вересня заявив, що “Деркач і інші російські агенти використовують маніпуляції і обман для спроби вплинути на вибори в США та інших регіонах світу”.

Майданчиком діяльності А.Деркача у впливі на американські вибори є Україна. Саме на прес-конференціях в Україні А.Деркач оприлюднював нібито розмови Байдена з Президентом України П.Порошенком. І на цих прес-конференціях ціллю компрометації був не лише Байден, а й П.Порошенко.

Здавалося б, авторитет розвідки США, ЦРУ, ФБР, Мінфіну США ні у кого не викликає сумніву. І якщо вони когось називають російським агентом, то це дуже серйозне звинувачення. Але чомусь в Україні, яка сьогодні веде війну з Росією, А.Деркач, ідентифікований ЦРУ, ФСБ, Мінфіном США як російський агент, спокійно веде свою депутатську діяльність. Жодних кримінальних проваджень, жодних подань Генпрокурору у зв’язку з розслідуванням діяльності А.Деркача. Між тим, на пам’ятній травневій прес-конференції 2020 року якось дуже швидко ідентифікував оприлюднену Деркачем нібито розмову П.Порошенка і Джо Байдена як державну зраду і дуже швидко було за цим фактом відкрито кримінальне провадження.

Бездіяльність команди Зеленського разом з його «оком» Венедіктовою кримінальному переслідуванні Деркача – викликає підозру і у українців, і у дружніх США – з чого б у Зеленського була така лояльність до «діючого агента» Росії?

Так само відкритим залишається свідоме гальмування справи зливу інформації про спецоперацію проти найманців «Вагнера». Якось дивно це виглядає в умовах війни з Росією.