Після звільнення з ОП колишній «віце-президент» Єрмак очолив комітет при Національній асоціації адвокатів України (НААУ), яку очолює кума Медведчука Лідія Ізовітова.
Її керівництво в Національній асоціації адвокатів (НААУ) та Раді адвокатів України (РАУ) називають «самозахопленням влади», адже її повноваження закінчились у 2022 році. Переобратись на ще один термін вона не може, а тому Ізовітова не скликає з’їзд адвокатів, який мав би обрати нове керівництво.
Її роками звинувачують у створенні авторитарної вертикалі в адвокатурі, блокуванні реформ, придушенні незалежних голосів та «залежності» від проросійських, прокремлівських сил.
Українська адвокатура, яка мала б бути оплотом захисту прав людини та верховенства закону, перетворилася на інструмент тиску та особистого збагачення під керівництвом Лідії Ізовітової.
Тепер же, попри гучні запевнення відправитись на фронт, посаду в цій структурі отримав і адвокат Єрмак, який займатиметься «захистом постраждалих від збройної агресії, компенсаційними механізмами та правовим забезпеченням євроінтеграційного відновлення України».
І в цій структурі Єрмак почуватиметься як риба у воді. Це призначення – ще одне підтвердження, що мережа зв’язків, яку вибудували Портнов та Медведчук, не зникла.
НААУ була створена спеціально під конкретних людей у 2012 році як рейдерське захоплення адвокатури України. Національна Асоціація адвокатів України – єдина, монопольна, структура в адвокатурі України, яка контролюється вірними соратниками Медведчука і Портнова.
Тож не випадково під час Революції Гідності керівництво Національної асоціації адвокатури України виправдовувало у 2014 році диктаторські закони та ігнорувало незаконні дії влади, коли відбувалися масові затримання і тортури активістів. А потім радісно вітало призначення Зеленським в ОП Олега Татарова, який був один із ключових посадовців міліції часів Євромайдану, і для багатьох став уособленням переслідування активістів.
Також керівництво НААУ не засудило перехід низки адвоків Донбасу та Криму на бік ворога. Десятки, а можливо й сотні адвокатів, які перейшли на бік окупаційної влади або стали «суддями» на тимчасово окупованих територіях, залишаються адвокатами в Україні. Заступник Ізовітової пояснює це відсутністю належної доказової бази.
Паралельно керівництво НААУ виступає проти оновлених Вищої кваліфкомісї суддів і Вищої ради правосуддя (ВККС, ВРП), ініціює провадження щодо членів цих органів — Романа Маселка, Романа Сабодаша, Руслана Сидоровича – та більше чотирьох років блокує конкурс до ВРП за квотою адвокатів.
Експерти вказують на інші численні проблеми української адвокатури, яка опинилася заручником монопольної структури під керівництвом вірних соратників Портнова та Медведчука.
Ситуація з адвокатурою давно вийшла за межі внутрішніх проблем професійної спільноти. Йдеться про виконання конкретних зобов’язань перед ЄС і про здатність держави ламати системи, які роками працювали в інтересах вузького кола людей, а можливо, і на користь ворога.
Впродовж останніх трьох років Європейська Комісія неодноразово наголошувала на необхідності реформи української адвокатури.
Тож йдеться не про зміну місця роботи колишнього представника Офісу президента, а про демонстрацію того, що стара мережа впливу, сформована ще за часів Януковича, не лише не демонтована, а й успішно інтегрується у нову політичну реальність.