
В рамках підготовки 11-го пакету санкцій Євросоюз розглядає можливість заборони транзиту значної частини товарів через рф – передовсім, товарів, які можуть бути використані в військово-промисловому секторі – повідомляє Bloomberg. Така пропозиція розглядається, оскільки є обґрунтована підозра, що частина товарів, які начебто спрямовуються з ЄС транзитом через територію рф до країн Центральної Азії, залишається в рф.
Основними ініціаторами даного кроку є Польща, Естонія і Латвія. У цих країнах відзначили різке зростання торгівлі з країнами Центральної Азії протягом останнього часу. І значна частина транзиту відповідних товарів йде через територію рф.
Країни-ініціатори зазначають, що мова не йде про заборону всього транзиту через рф, але про транзит товарів і технологій, які можуть використовуватися в оборонній, авіаційній, космічній галузях, а також сприяти розширенню виробничих потужностей рф.
Дана ініціатива заслуговує на максимальну підтримку. По-перше, вона дійсно відповідає основному заявленому завданню 11-го пакету санкцій, який зараз готується, – ліквідація шляхів обходу російським урядом вже прийнятих санкцій проти рф. Використання транзиту з метою імпорту західних товарів і технологій – це явна спроба обійти санкції.
По-друге, обмеження транзиту вплине не лише на заявлені галузі, але також на транзитний потенціал рф і зокрема на російську галузь транспортування вантажів.
З 1 жовтня діє (на даний момент, до кінця червня 2023 р.) заборона для європейських перевізників здійснювати перевезення вантажів через територію рф. Це був крок рф у відповідь на заборону Євросоюзу, прийняту в рамках 5го пакету санкцій (заборона була прийнята 8 квітня, вступила в силу, по суті, з 16 квітня) на в’їзд до ЄС російських фур (тоді виключення зробили лише для фармацевтичної, медичної, сільськогосподарської продукції, а також енергоносіїв, кольорових металів і добрив).
На даний момент, схема перевезення товарів через кордон країн ЄС і рф виглядає таким чином: європейські логістичні компанії доставляють товари до кордону, там відбувається перечеплення або перевантаження товару, і територією рф товари перевозять російські компанії. Схожа схема діє на кордоні Євросоюзу з Білоруссю.
Тобто через дане рішення країни Євросоюзу на транспортуванні вантажів фактично не втратять, а от російські компанії можуть втратити. Імовірно, це також може дещо розширити південний транзит товарів з ЄС через Туреччину і Іран, також можливо через Кавказ (Грузія, Азербайджан). Зокрема, Грузія раніше активно розбудовувала термінали в Поті, а Азербайджан у 2021 р. почав нарощувати паромні перевезення з Баку до каспійських портів Казахстану і Туркменістану (по контейнерних перевезеннях там складніше, на Каспії більш розвинутий напрямок контейнерних перевезень з російської Астрахані в Іран). Хоча ризики нелегальної зміни адресату поставок – на рф (для обходу санкцій) – у разі транзиту і через Іран, і через Кавказ, і через самі республіки Центральної Азії – зберігається. До речі, раніше ми писали, що після заборони на в’їзд російських фур до ЄС, частина російського вантажного автопарку перереєструвалася в Казахстані.
Також в рамках 11-го пакету санкцій обговорюється можливість запровадження санкцій проти компаній, які здійснюють морські транспортні перевезення і чиї танкери та інші судна не включають навігаційні системи, що дозволяють відстежувати переміщення таких суден.
Це теж важливий (хоча, імовірно, недостатній) крок для обмеження обходу санкцій проти рф – передовсім, щодо морських перевезень нафти і нафтопродуктів. Нагадаємо, що за березень 2023 р. експорт російської нафти і нафтопродуктів зріс на 600 тис. барелів на добу – до 8,1 млн. барелів (на добу). Це найвищий показник з квітня 2020 р. І все більша частина експорт нафти і нафтопродуктів з рф йде морем. І поруч з основними ринками збуту російської нафти і нафтопродуктів – Індією (2,1 млн. барелів на добу), Китаєм (1,9 млн.), Євросоюзом і Туреччиною (по 0,6 млн. барелів) ще є т.зв. «нафта без адресата», коли отримувач російської нафти не заявлений і системи відслідковування судна (доволі часто) вимкнено. Причому обсяги закупівлі російської нафти такими «таємними покупцями» доволі високі і співставні з теперішніми обсягами продажів російської нафти в Євросоюз – теж близько 0,6 млн. барелів на добу.