Поточна аналітика

За підсумками п’яти років правління Зеленського влада має звітувати, а не обіцяти

Президентський офіс кидає величезні ресурси на спростування тези про «нелегітимність» Зеленського у зв’язку з тим, що 31 березня не відбулися президентські вибори, прямо передбачені Конституцією України.

Питання тлумачення Конституції – виключні повноваження Конституційного Суду. Без його рішення усі розмірковування про «легітимність/нелегітимінть» – теоретизування.

Натомість дії закон про воєнний стан, який прямо забороняє проведення виборів під час такого стану (що логічно, зважаючи на неможливість провести їх демократично, і дозволити повноцінну участь у них військових і біженців, а також мешканців прифронтових територій).

Однак за підсумками 5 років президентства Зеленського точно можна зробити важливий висновок. Влада вже не має права обіцяти. Перебивати розмовами про «мільйон дронів» чи «бебі-бум» вчорашні казки про «мільярд дерев», «зарплату вчителів по 4000 євро» чи «є-бабусь зі смартфонами».

За підсумками п’яти років необхідно звітувати. За кожен пункт програми, в яку повірили 73% учасників виборів.

Перевиборча програма В.Зеленського 2019 р. була написана максимально афористично, популістично та з мінімумом конкретних зобов’язань.

Жодної з “мрій”, задекларованих на початку програми, за президентський термін не було досягнуто.

І справа навіть не у пандемії і повномасштабній війні.

  • Бо до 2020 року нічого у діях влади не свідчило про покращення ситуації.
  • А невдалі та запізнілі дії під час пандемії, а найгірше – провалена підготовка до повномасштабного російського вторгнення коштувала життя тисячам і тисячам українців і руйнування – економіці.

Замість миру Україна отримала повномасштабну війну.

  • Руйнівні наслідки російської агресії за президентства В Зеленського зросли на багато порядків у порівнянні з часами президенства П.Порошенка.

Обіцяне Зеленським народовладдя є фікцією.

  • Зеленський передав Україну не в “руки нового покоління політиків”, а членам команди Януковича (Татаров, Шурма в президентському офісі, Портнов – серед натхненників спроби побудувати диктатуру).
  • Влада Зеленського розпочала кампанію тиску на місцеве самоврядування з метою поставити під прямий контроль Києва місцеві громади.
  • “Справедливість” і “Рівність усіх перед Законом” не стали реальністю в Україні Зеленського. “Своїх” Зеленський не чіпає.

Підставами призначення на державні посади за Зеленського стали не “розум, освіта, талант і совість”, як обіцялось, а робота в структурах “Студії Квартал 95”, її дочірніх організаціях, і щастя бути знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення.

  • Дурнів у владі побільшало, чого варті лише народні депутати-«слуги», які публічно радили пенсіонерці “продати собаку”, щоб сплатити рахунки за газ або просторікували про “дітей дуже низької якості”.

Людям не стало жити в Україні Зеленського “безпечніше та багатше”.

  • Навіть до повномасштабного російського вторгнення 1,5 млн українців працювали у Польщі.
  • Безробіття серед молоді у віці до 25 років за Зеленського зросло до 19,1% уже в 2021 р.
  • Лікарі та вчителі отримують заробітну плату, нижчу від середньої по країні на 16%, а корупціонери не отримують реальні строки, а спокійно виїжджають за кордон.
  • Напередодні великої війни, на початку 2022 р., 70% українських пенсіонерів отримували пенсії нижчі за фактичний прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 3962 грн.

Попри обіцянки, що здача національних інтересів і територій не може бути предметом жодних перемовин, команда Зеленського обговорювала з росіянами у березні 2022 р. замороження питання Криму на 15 років і мир на принципах «ні Армії, ні Мови, ні Віри».

Саме так реалізувались на практиці задекларовані «мрії» Зеленського.

Зеленському залишилось виконати лише одну обіцянку – теж чорним по білому прописану в програмі: працювати лише один термін і не йти на другий.