Поточна аналітика

Захист українців замість «Великого крадівництва»

Кожен день приносить дедалі більше доказів злочинної бездіяльності чинної української влади у забезпеченні обороноздатності країни.

Вже неодноразово згадувалося про нічим не підкріплену самовпевненість Зеленського щодо ймовірності прямого російського вторгнення та погіршення стосунків з ключовими партнерами на Заході через хамство і дилетантизм.

Закликаючи «розраховувати лише на себе», режим Зеленського між тим приділяє непропорційно малу увагу питанням безпеки країни.

  • Красномовний факт: У 2021 році на асфальтування було проведено тендерів у 10 (!) разів більше, ніж на матеріальне забезпечення армії воюючої країни.

  • Для розгортання Сил територіальної оборони, зокрема облаштування місць дислокації 176 військових частин необхідне фінансування в обсязі 2,7 млрд гривень.

  • Виділені чинним бюджетом на потреби Міноборони 133,5 млрд грн складають лише близько 60% від того, що просило оборонне відомство на 2022 рік. Передбачених бюджетом коштів вистачить лише, щоб утримати грошове забезпечення військових на рівні 2021 року і попередніх років, без збільшення його рівня від 2019 року.

  • У цей час Збройні Сили України продовжують стрімко втрачати конкурентність на ринку праці – грошове забезпечення солдата, яке на початку 2016 року відповідало 160% середньої зарплати, на кінець 2021 року складало лише 73%. Останній раз грошове забезпечення у Збройних Силах України підвищували ще у 2019 році, під час президентства Петра Порошенка.

  • За словами нинішнього міністра оборони, підняти грошове забезпечення можливо вдасться хіба що всередині поточного року, хоча базовим залишається сценарій збільшення фінансування зарплат військовослужбовців з 2023 р.

  • Передбачених Держбюджетом грошей точно не вистачить для закупівлі новітніх зразків озброєння, фінансування оборонного замовлення на вітчизняних підприємствах, створення стратегічних запасів для ЗС України.

Враховуючи ситуацію, що склалася, депутати від «Євросолідарності» подали законопроект № 6542про перерозподіл 50 млрд грн у бюджеті на користь Міністерства оборони, що дозволить збільшити зарплати військових до 40 тис. грн, а видатки на закупівлю озброєння – удвічі.

  • Законопроектом пропонується перерозподілити на армію частину грошей, виділених на утримання автодоріг державного значення (17 з 58 млрд грн), ремонт і утримання автодоріг місцевого значення (10 з 24 млрд грн). Зменшені видатки на автодороги відповідатимуть високому рівню 2019 року. Також на оборону пропонується віддати частину коштів (23 млрд) наданих Україні у 2021 році від МВФ в рамках програми спеціальних прав запозичень. Крім цього, проєкт зобов’язує Уряд виділити з резервного фонду Державного бюджету 300 млн грн на потреби організації територіальної оборони.

Такий перерозподіл необхідний з огляду на зростання ескалації на українському кордоні та високу ймовірність агресивних дій Росії.

Проте, як повідомив телеканал «Прямий», Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що, мовляв, Міноборони не потребує додаткових коштів.

  • Можливість отримати чималенькі «відкати» від наближених до влади фірм у Зеленського переважує міркування безпеки та обороноздатності країни.

  • Про це вже відкртим текстом говорять друзі України: «Президент Зеленський повинен продемонструвати справжнє лідерство та побудувати сильну національну єдність навколо політики безпеки та оборони в той час, коли це так необхідно. Київ має інвестувати сьогодні більше в оборону, ніж у дороги, якщо ви розумієте, що я маю на увазі», – написав у своєму Твіттері Голова Комітету у закордонних справах Парламенту Естонії Марко Міхельсон.

Але замість реальних дій зі зміцнення обороноздатності знову спостерігається порожній піар – на відкритті сьомої сесії Верховної Ради IX скликання Зеленський підписав черговий указ «про зміцнення обороноздатності держави і привабливості військової служби». Хоча достатньо було б прийняти законопроект «ЄС».

  • До того ж, Зеленський знов пропонує у воюючій країні відмовитись від загального військового призову, і при цьому пропонує збільшити чисельність Збройних Сил на 100 тисяч осіб, не забезпечивши комплектування навіть нинішньої чисельності.