Поточна аналітика

Законопроект «Європейської Солідарності» про доступність сховищ та укриттів

 Загибель людей у зачинених дверей бомбосховища у Києві висвітила кричущу проблему. Виявляється, за 15 місяців повномасштабного вторгнення не забезпечено належного доступу до сховищ і укриттів.

Перекладати відповідальність на місцеве самоврядування марно: Закон про правовий режим воєнного стану чітко покладає ці функції на військові адміністрації:

  • «… комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації» (пп. 4 п.3 ст.10).

Оскільки навіть повномасштабне вторгнення не всіх виправило, «Європейська Солідарність» пропонує проект Закону, яким врегульовуються усі питання доступу до сховищ та укриттів, їх облаштування і підтримки.

Основні положення проекту:

  • В умовах ведення воєнних (бойових) дій громадянам забезпечується доступність захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
  • Підготовка захисних споруд для укриття населення здійснюється військовими адміністраціями, за потреби – іншими уповноваженими державними органами.
  • Захисні споруди повинні мати усе для належного життєзабезпечення, зокрема запас води, каналізацію, теплі речі, енергозабезпечення, зв’язок тощо.
  • Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання, а також побудова/обладнання нових здійснюється відповідно до спеціальної бюджетної програми, що фінансується з Державного бюджету України.
  • На час дії воєнного стану:
  • – забороняється використання захисних споруд всупереч їх призначенню;
  • – використання захисних споруд для господарських, культурних і побутових потреб припиняється. Договори оренди приміщень, де розташовані захисні споруди, підлягають розірванню з ініціативи власника в порядку, встановленому законодавством.
  • Всі захисні споруди на період дії воєнного стану обладнуються камерами спостереження, фінансування встановлення та експлуатація яких здійснюється з коштів Державного бюджету.
  • Місцерозташування захисних споруд, а також умови доступу до них доводяться до громадян через державні та комунальні медіа, а також на веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або військових адміністрацій.
  • Відповідний центральний орган виконавчої влади забезпечує розробку та створення інтерактивних електронних карт (у масштабах держави, областей та міст) із вказівками місць розташування захисних споруд та умов їх експлуатації.
  • З метою нарощування фонду захисних споруд в умовах воєнного стану має бути забезпечено державне замовлення, придбання (виготовлення) та утримання швидкоспоруджуваних захисних споруд, зокрема в громадських місцях. Кожен громадянин має самостійно дістатися до них протягом 10 хвилин. Будівництво таких споруд здійснюється з урахуванням забезпечення їх доступності для осіб із особливими потребами та інших маломобільних груп населення.
  • Перешкоджання доступу громадян до захисних споруд в умовах воєнного стану тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

10. Захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття підлягають обов’язковим періодичним перевіркам на предмет додержання вимог законодавства щодо їх експлуатації в умовах воєнного стану, але не рідше ніж один раз на місяць. Такі перевірки проводяться працівниками військових адміністрацій, які звітують про результати таких перевірок.