Ресурси, пов’язані з Портновим, Коломойським і президентським офісом, а за ними – і телеграм-канали «пулу Банкової» (зокрема і з мільйонним охопленням аудиторії) заповзято поширюють черговий фейк про Порошенка. Нібито він є «засновник Партії регіонів», «співпрацював з ворогами», через що вимагають «застосувати до нього санкції».
Використовується дуже популярний російський, чи навіть геббельсівський прийом: чим більше повторювати брехню, створювати враження «загальновідомості» цієї брехні, «народної вимоги» санкцій проти опонентів – у брехню швидше повірять.
Судячи із доступних соціологічних опитувань, рейтинги Петра Порошенка і «Європейської Солідарності» зростають. Влада думає про вибори – і у відповідь на це зростання подвоює зусилля із очорнення опозиції і її лідера.
При тому старання – марні.
По-перше, Закон України «Про санкції» не передбачає застосування санкцій до громадянина України за будь-що, окрім «здійснення терористичної діяльності». Хіба що нагород можна позбавити – але не за будь-що, а за прославлення і виправдання ворога і його агресії:
- Ч.2 ст.1: «Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород – проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону.»
- Ч.4 ст.3: «Підставою для застосування санкції у виді позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення може бути також вчинення нагородженою особою дій, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.».
По-друге, «засновником Партії регіонів» Петро Порошенко не є.
- Сервіси YouControl та Opendatabot, наприклад, називають цих засновників: Володимир Рибак, Володимир Пєхота і Ольга Самофалова.
- Українська вікіпедія (і навіть російськомовна) подають інформацію про те, що Петро Порошенко намагався укласти міжпартійний союз із низкою сил, до яких входили майбутні засновники Партії регіонів. Але не входив у жодні інші партії, окрім своєї («Солідарності») – і вийшов із переговорного процесу, коли стало ясно, що інші учасники втратили інтерес до опозиційності, підтримують Кучму і хочуть домогтись обрання президентом януковича. Так і утворилась Партія регіонів. А Порошенко і «Солідарність» натомість стали спів-засновниками Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», штаб якого на вибори 2002 року очолив Петро Порошенко.
По-третє, під визначення «співпрацював з ворогами» якнайповніше підпадає … якраз Володимир Зеленський. І не виключено якраз, що Портнов і справжні «регіонали» у оточенні Зеленського (Татаров та інші) створюють прецедент, за яким можна буде шантажувати і Зеленського. Особливо коли прийде час складних переговорів з рф. Тож, безпідставно риючи яму Порошенкові, Зеленському не слід забувати, що якраз у нього є всі підстави до цієї ями потрапити:
- Зеленський з “Кварталом 95” давав концерт у захопленій Горлівці, у Донецьку закликав «шатать власть», зі сцени (зокрема й у москві) «жартував» про «російських солдат, які перед собою рухають український кордон» – коли буквально на сусідній площі катували патріотів;
- Зеленський під час початку війни у 2014 році жив і працював у москві, записував цинічні «жарти» про Україну з красної площі. Мінімум три пов’язаних із ним компанії працюють в росії. Зняті компаніями Зеленського серіали досі демонструються на росії, – фінансуючи і російський бюджет, і, напевно, офшорні компанії, близькі до Зеленського.
- Зеленський чотири рази ухилився від мобілізації (проігнорувавши повістки) – хоча потім розказував, що «помер би, але не здав Крим»;
- Зеленські справно платили комірне за квартиру в Криму – аж заслужили похвалу місцевих гауляйтерів…
- І це лише поверховий огляд епізодів, кожен із яких може описуватись статтям и Кримінального кодексу, не те що «санкціями».
Абсурдна атака на Порошенка з боку влади системно пов’язана із репресіями проти військових, зачисткою інформаційного поля, урізанням бюджетів і повноважень місцевих громад.
Влада «готується» до переговорів з росією, намагаючись убезпечитись від будь-яких сил, здатних призвати її до відповідальності:
- За можливу капітуляцію внаслідок неготовності до війни і бездарного втручання у справи військових;
- Зрив мобілізації, провалене постачання Сил оборони, неготові фортифікації;
- Втрату підтримки на зовнішній арені…
Але вага проблем настільки велика, що з ними неможливо справитись, закриваючи рота критикам. Воюючи з військовими, опозицією, громадами – влада послаблює, а не посилює позиції України. Це неприпустимо.
Відповідальною, дорослою позицією у нинішній ситуації є створення Коаліції національної єдності, без «п’ятої колони» уламків опзж,- яка сформувала би професійний Уряд національного порятунку.