Підсумок виконання обіцянок з інавгураційної промови Зеленського показує: не виконана жодна.
- Єдність нації
Зеленський: «Кожен із нас – Президент. Не 73%, які за мене проголосували, а всі 100% українців.». Це не моя, це наша спільна перемога. І це наша спільна відповідальність.»
Оцінка: Не виконано.
- Замість єдності бачимо яскравий поділ на «своїх» та «чужих». Відбуваються переслідування опозиції, відключаються телеканали непідконтрольні владі, накладаються незаконні санкції, порушуються сотні абсурдних кримінальних проваджень, які нічим не закінчуються. Влада регулярно звинувачує своїх критиків у «роботі на ворога».. Суспільна єдність після нападу у 2022 року існувала лише на рівні мобілізації проти ворога, а не завдяки діям Банкової.
- Мир на Донбасі / Припинення війни
Зеленський: «Наше перше завдання – припинення вогню на Донбасі. Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення війни? Дивне питання. А на що ви готові заради життя своїх рідних і близьких? Я готовий на все, аби наші герої більше не гинули. Я не боюся ухвалювати складні рішення, не боюся втратити власну популярність, рейтинги… Якщо потрібно – без вагань втрачу свою посаду, тільки щоб настав мир.»
Оцінка: Не виконано.
- До повномасштабного вторгнення у 2022 році не було досягнуто жодного прориву в перемовинах. Політика замирення путіна дала протилежний результат. Перемир’я 2020-го лише тимчасово формально зменшило інтенсивність вогню. Після вторгнення 2022 року — питання миру стало залежним від зовнішніх факторів, проте передумов до дипломатичного прориву за 5 років так і не створено. Долю України почали вирішувати без України на прямих переговорах президента США та росії.
- Повернення полонених
Обіцянка: «І я дуже вас прошу: зробіть все, щоб наші герої більше не гинули. Я дуже цього прошу. І перший крок до цього – повернення наших полонених».
Оцінка: Частково виконано
- У 2019–2020 роках було проведено кілька успішних обмінів. Проте системного механізму звільнення полонених не створено. Більше того, росії без суду видано низку важливих свідків її злочинів – зокрема, Цемаха, учасника збиття рашистами цивільного лайнера MH-17. Після 2022 року обміни відбуваються, але не завдяки дипломатичному прориву Банкової, а з ініціативи сил оборони, гуманітарних організацій та за підтримки партнерів.
- Єдність мов, регіонів, ідентичностей
Зеленський : «Єдність – не в гаслах, а в реальних діях. Ми маємо стати справжньою єдиною нацією. І це наш шанс. І ми повинні ним скористатися.»
Оцінка: Не виконано
- Коментар: Навпаки, після 2019 року влада та нардепи-слуги часто загострювали мовні та культурні суперечності, зокрема через підтримку законопроєктів Максима Бужанського, через маніпуляції на тему «російськомовних українців», тощо. Фактична політика — замість об’єднання — підміна термінів та створення образу «ворогів всередині».
- Скасування недоторканності, боротьба з незаконним збагаченням
Зеленський:«Ухваліть закон про скасування депутатської недоторканності, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення…»
Оцінка: Частково виконано, але з маніпуляціями
- Формально — недоторканність зняли, але не з своїх. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення спочатку взагалі скасували рішенням КСУ, а потім відновили під тиском громадськості і партнерів. Народні депутати «слуги народу», яких спіймали на незаконному збагаченні, не покарані.
- Виборчий кодекс / Пропорційна система
Зеленський: «…ухваліть Виборчий кодекс із відкритими списками.»
Оцінка: Виконано частково, з маніпуляціями
- Вибори 2019 року відбулися за старою мажоритарно-пропорційною системою. Новий кодекс з відкритими списками ухвалили тільки наприкінці 2019 року, але з численними «запобіжниками», які залишили ручне керування партійними списками. Місцеві вибори 2020 року засвідчили: реального оновлення виборчого процесу не сталося. Наразі влада починає готувати грунт для повернення повністю пропорційної системи з закритими списками для повоєнних виборів.
- Відмова від культу особи
Зеленський: «Я дуже вас прошу – не вішайте моїх портретів у своїх кабінетах. Бо Президент – це не ікона, не портрет. Повісьте туди фотографії своїх дітей. І перед кожним рішенням дивіться їм в очі.»
Оцінка: Не виконано (навпаки – культ створено)
- Зеленський став головним обличчям усіх телемарафонів, кампаній, міжнародних звернень. Кожен крок влади супроводжується PR-матеріалами про «особисту участь президента». Усі успіхи приписуються «особисто Зеленському», а всі провали — «росії, Порошенку, Заходу, комусь іще». Випущені сотні фотографій, портретів, картин і навіть скульптур-погруддя Зеленського. Типовий культ особи у гібридній оболонці.
І вже не з інавгураційної промови одна дуже яскрава і не виконана обіцянка.
18 квітня 2019 року, під час участі в програмі «Право на владу» на телеканалі «1+1», тодішній кандидат у президенти Володимир Зеленський заявив: «Якщо я коли-небудь у житті порушу закон, я піду сам».
- Він порушував Закон неодноразово: “забував” декларувати доходи від ОВДП, його укази про скасування указів Порошенка, були успішно оскаржені у Верховному суді і Зеленський програв апеляцію, як у випадку з Горковенком. Але за владу продовжує триматися! Більше того збирається балотуватись на 2 термін.
Володимир Зеленський обіцяв, що «всі ми президенти». Обіцяв повагу, добробут і довіру. Обіцяв не шкодувати ані зусиль, ані влади. Обіцяв, що прийшов на один пʼятирічний термін…
Замість цього переймався рейтингами, дорожним крадівництвом і розправою з незгодними. За цим пропустив необхідність готувати Україну до повномасштабної війни. Так, путін напав у 2014. Але повсякчас готуватися відбити ескалацію – це був обовʼязок влади, яка прийшла у 2019. Прийшла, обіцяючи мир і процвітання.
Нині, як президент країни у війні, Зеленський має обовʼязок – зберегти країну, зупинити росіян і завершити війну.
Для цього – зобовʼязаний обʼєднувати всі сили, ресурси і можливості.
Замість цього продовжує розколювати країну. Завзятіше воювати з опозицією, військовими, місцевими громадами, журналістами, підприємцями, ніж з росіянами. Обіцянки забуті. Головне – зберегти владу…
А мало би бути – зберегти країну. Бо це є зараз найголовнішим іспитом. У найближчі місяці гарних новин для України, схоже, не буде. Сподівання на чудо не спрацювало.
Тут або обʼєднання всіх можливостей і спроможностей через Уряд національної єдності, припинення репресій і системну роботу, щоб здивувати світ – або трагедія актора, який захопився винятковою роллю і утягнув за собою у прірву всю країну.