«ТСК», яку очолює Мар’яна Безугла, профанує діяльність, а її голова допускає розкриття державної таємниці і маніпулювання інформацією.
Це – міжсобойчик «слуг народу», в якому відмовляються брати участь представники інших фракцій і груп.
Адже в предметі розгляду ТСК не зазначено розгляд питання про «вагнерівців» – усупереч наполяганню «Європейської Солідарності» та інших сил. Як, зрештою, і інших анонсованих питань – включно з російськими військовими злочинами під Іловайськом, Дебальцевим, справами Медведчука тощо. Це означає, що ніхто, хто свідчить перед цим «ТСК», не захищений від відповідальності за розголошення державної таємниці.
Тим більше, що «висновки» «ТСК» мають дуже мало спільного з реальністю. «Слуга» Безугла і їй подібні намагаються переконати суспільство, що «операції не було, але вона була»; що «її не міг санкціонувати Порошенко», що «доправляти вагнерівців в Україну не планували, а якщо планували, то не в рамках основного плану», і що «винні у зриві розвідники, які самовільно перенесли виліт затриманих», але «добре, що так сталося, адже інакше ФСБ втягнула б Україну в погані наслідки».
Ці нелогічні і внутрішньо суперечливі побудови розсипаються під тиском фактів. Зокрема, тим, що СБУ готувала підозри «вагнерівцям», а в ОГПУ ці підозри були погоджені для вручення в Україні.
Але на нараді у Зеленського було прийнято злочинне рішення скасувати чи відтермінувати операцію, що призвело до її зриву. Бо наказувати спецслужбам може лише Верховний Головнокомандувач. І за це доведеться відповідати.