Корупційна націнка у закупівлях силових структур – це не лише втрата бюджетних коштів, але свідомий підрив обороноздатності країни.
Зміни до законодавства «Про оборонні закупівлі», які зобов’язали замовників у силових структурах опублікувати інформацію про всі незбройні закупівлі, укладені з початку повномасштабного вторгнення сприяли проясненню того наскільки неефективно витрачалися обмежені бюджетні кошти.
Наприклад, після того, як на сайті «Прозорро» стала доступна інформація про закупівлі Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», викрилося значне завищення цін на придбані у 2022 році дрони.
Зокрема, як свідчить розслідування журналістів:
- DJI Mavic 2 Enterprise Advanced купувався за 426 тис грн за одиницю. При тому, що середня ціна його закупівлі іншими покупцями в системі Прозоро становила 303 тис грн.
- DJI Mavic 3 Fly More Combo за 164 тис грн при середній ціні інших покупців в Прозоро – 121 тис грн.
- Дрони Autel EVO II Dual Rugged Bundle (640T) для Нацполіції купувалися по 350 тис грн при тому, що середня вартість в системі Прозоро на такі апарати становила всього 275 тис грн.
А це означає, що за ті ж самі кошти бюджету у підсумку було придбано значно менше безпілотників, аніж могло би бути придбано, якби в ціну не закладалася величезна корупційна націнка.
Останні події навколо компанії «Львівський арсенал» викликають обурення та занепокоєння серед громадськості та військових. За даними правоохоронних органів, фірма втягнута у справу про привласнення великої суми коштів – 1,4 млрд гривень, які були виділені для поставки мінометних пострілів 120 мм і 82 мм для потреб фронту.
Після детального розслідування стало зрозуміло, що «Львівський арсенал» не виконав умови контракту з Міністерством оборони України, не поставивши жодної міни, хоча розпочати постачання планувалось ще у грудні 2022 року. Замість цього, гроші спрямувалися в невідомому напрямку.
Що особливо шокує, так це майже беззастережна довіра Міністерства оборони та українських державних органів до зазначеної фірми. За кілька днів після укладання контракту, компанії дали дозвіл на майже 100% передоплату. Хоча навіть побіжний аналіз документів мав би наштовхнути на явні підозри та сумніви щодо професійності і надійності постачальника.
Додатковим елементом небезпеки є відсутність документальних підтверджень та невиправдана довіра до компанії щодо міжнародних експортних ліцензій. Виявилося, що міни, які повинні були бути поставлені для Збройних Сил України, насправді перебувають в іншій країні, а у «Львівського арсеналу» немає відповідних дозволів на експорт.
Можливо, всі ці подробиці є лише вершиною айсберга, і вказані злочини мають ще більший масштаб та далекосяжні наслідки для національної безпеки та обороноздатності.
У світлі виявлених обставин влада має вжити негайних заходів для встановлення винних осіб та відшкодування збитків державі. Потрібно створити ефективні механізми контролю за закупівельними процедурами, щоб уникнути схожих подій у майбутньому.
Також важливо переглянути систему призначення контрактів і контролювати поточний стан реалізації, а не лише сподіватися на слова та обіцянки з боку компаній.
Громадськість не повинна стояти осторонь від цього скандалу, а, навпаки, має вимагати прозорості та суворості у розслідуванні. Такі вчинки не можуть залишатись безкарними і мають бути прикладом для інших.