16 лютого, за підсумками селекторної наради по ситуації в областях, Зеленський заявив, що Росія готується до нового масованого удару.
На підставі цієї інформації він оголосив, що доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ А. Кривоножку, міністру оборони України Михайлу Федорову та керівнику Укренерго В. Зайченку протягом дня (!) підготувати необхідні додаткові заходи захисту.
Тим, хто з різних причин не замислюється над тим, що говорить чинний президент України, набагато легше. Однак, якщо спробувати проаналізувати ці слова, можна зробити такі висновки:
Подібна інформація – щодо потенційних масованих ударів Росії – неодноразово була в української розвідки і до того. Виникає низка закономірних питань.
Серед них: «Наскільки реально протягом дня підготувати енергооб’єкти до ворожих атак?». Але головне – а чому таких вказівок не було раніше? Захист енергетичної інфраструктури протягом чотирьох років війни був для президента не пріоритетним? Чи, як і фігурантам «плівок Мінідіча», йому було «грошей шкода»?
Якщо ворог завдасть значної шкоди навіть після такої «ретельної підготовки», це неминуче стане серйозним репутаційним викликом для президента, адже його публічні заяви знову не відповідатимуть реальному стану справ.
Захист критичної інфраструктури — це не емоційна реакція задля імітації діяльності, а стратегічна програма, яка має реалізовуватися місяцями й роками, з чітким плануванням, фінансуванням і парламентським контролем.
Але якщо після чотирьох років повномасштабної війни питання додаткового захисту об’єктів знову ставиться в режимі «одного дня», це свідчить про відсутність довгострокової стратегії або про її неефективність.
Інакше кожна нова атака Росії буде не лише злочином агресора, а й черговим нагадуванням про управлінську неспроможність тих, хто зобов’язаний був передбачати ризики й діяти на випередження.