Вороги похваляються, що вразили обʼєкти енергетичної інфраструктури.
Це частина визначення геноциду – позбавлення засобів для існування.
За обстріли зими 22/23 російські генерал і адмірал уже оголошені в розшук Міжнародним кримінальним судом (путін оголошений у розшук ще раніше, за викрадання дітей; теж компонент геноциду).
Зараз Україна має задіяти всі сили, щоб народам і урядам світу показати, що робить росія. Тільки так добʼємось допомоги.
У росіян – свій план і логіка, вони їм чітко слідують, безвідносно до наших дій.
Тому нам треба шукати способів розширити допомогу, захистити наших військових і наростити засоби ураження. За будь-яку ціну. Використовуючи всі можливості.
Щодо інформації про те, що «США не радять Україні бити по російських НПЗ».
У світі дорослих є принцип: роби що хочеш, якщо можеш це пояснити.
От якраз із останнім у влади провал. Комунікація з партнерами, судячи з усього, розірвана. Попри візити і контакти. Бо результат візитів і контактів – от такий, як пишуть світові медіа.
У цій ситуації продовжувати грати у «а ми обійдемось без Порошенка і не випустимо депутатів»- глупо і шкідливо.
Ворог вкотре нагадав, із чим ми маємо справу. Відосіками і парадними візитами нічого не добитись.
Треба вертатись у формат лютого-березня 2022. Ситуація навіть серйозніша, ніж була тоді.
Чергові терористичні атаки росії ставлять руба питання і про парламентську дипломатію. Зрештою, рішення про виділення коштів допомоги ухвалюють саме парламенти. А Верховна Рада України … не збирається.
Знецінення і деградація керівництва. Безвольність, безініціативність і покора офісу президентських менеджерів.
За це теж доведеться відповісти. Поза жодними сумнівами.