Поточна аналітика

Зовнішні фактори не можуть бути причиною відсутності реформ в Україні

Внутрішній порядок денний у сфері економічної та соціальної політики держави не може бути залежним від зовнішніх факторів. Тобто не можна списувати ганебний стан в економіці і жебрацький стан українців в соціалці на військову загрозу або на розповсюдження коронавірусної інфекції.

Проте, на фоні ризиків військового загострення для української влади можливо з’явиться ще одна причина для пояснень непопулярних економічних рішень, як-то підвищення тарифів на комуналку. Це МВФ. Міністр фінансів на днях зазначив, що найближчим часом розпочне робота наступна Місія МВФ в Україні. А у січні 2022 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що Кабінет Міністрів готує нову програму співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Проте, для того, щоб ця робота розпочалася, необхідно виконати умови, передбачені Меморандумом, підписаним в 2021 році.

І ось тут варто нагадати, що для отримання чергового кредиту від Міжнародного валютного фонду, приїзд якого анонсує міністр фінансів Сергій Марченко, українському керівництву доведеться піти на підвищення комунальних тарифів, оскільки Меморандумом передбачена вимога скасувати регулювання комунальних тарифів. Це один з «маяків» МВФ.

Україна з весни 2022 року бере на себе зобов’язання не обмежувати тарифи на газ і тепло. Крім того, посилюються умови боротьби з боржниками за комуналку, квартири намагатимуться відбирати на більш спрощених умовах.

Підвищення тарифів на комунальні послуги означатиме зростання заборгованості по сплаті за ЖКП і як наслідок – зростання бідності населення. Зеленський і його уряд вперто відмовляються підвищувати субсидії до рівня, достатнього для соціального захисту неспроможних платити по тарифах, і спрощувати процедуру отримання субсидій.

Податкова політика, ідеологом якої виступає «слуга народу» Гетманцев і яку проводить Зеленський і його уряд, спрямована на визискування бізнесу. Тож сподіватися на зростання доходів громадян шляхом підвищення зарплат теж марно.

Тож, не вміючи порядкувати в економіці, владі доводиться перекладати відповідальність то на війну, то на пандемію, а то на Міжнародний валютний фонд.